Привіт тобі, о славний Торіне!
Вже тут у тебе має початися когнітивний дисонанс. Ти місяць тому прийняв запит дружби від якоїсь Аліни, а тут вона пише і називає тебе твоїм студентським поганялом.
Я вже місяць пишу і переписую це повідомлення, тому прошу тебе дочитати до кінця. Торін — пам’ятаєш, хто тебе так називав? Ти жив у общазі в кімнаті з Арагорном, і ви були такими придурками:) Придурками в хорошому сенсі. Слухали метал, ходили на рєпи, читали Толкіна, вчили матан і вважали себе єдиними розумними людьми на потоці.
Після політеху Арагорн зник. Він видалив мило, змінив телефон. Ти шукав Арагорна, довго шукав, навіть дізнався в деканаті його адресу і писав паперові листи, надсилаючи їх Укрпоштою. Одного разу навіть до старих його заїхав, але коли ти подзвонив у домофон, голос його батька відповів, що ти помилився адресою. Судячи з тону твоїх листів, зараз ти вважаєш Арагорна повним гівнюком.
Звідки я все це знаю? Арагорн зник назавжди, замість нього з’явилася я, Аліна. Я тепер жінка (тут можеш зробити паузу, випити корвалолу чи чогось міцнішого і загуглити, що таке трансгендерність).
Я вже тоді, в політесі, відчувала себе жінкою, хоча й не знала, що з цим робити. Ти зараз ображаєшся, бо думав, що між нами не було секретів. Ну бачиш, майже не було. Я не знала, як ти зреагуєш, не хотіла втратити тебе. Ти був мені найближчим другом.
Після інституту я одружилася, намагалася жити як усі. У нас із дружиною народився син, класний пацан. Але спробуй уявити, як живеться в чужому тілі, під чужим ім’ям… Я почала перехід — простіше кажучи, зміну статі. Батьки від мене відмовилися, у них тепер немає сина, нової доньки вони не хочуть знати, а від друзів я сама сховалася. Зі мною лишилися тільки дружина і малий. Я люблю їх, і вони люблять мене. І віриш, є люди, яким начхати, чоловік я чи жінка.
Гормони, медична експертиза, місяць у дурці (з головою у мене все в порядку, це така обов’язкова процедура перед операцією в нашій найгуманнішій на світі державі), сама операція, переїзд за 500 км до великого міста, де легше загубитися. Щоб отримати нові документи, де написано, що я Аліна, довелося розлучитися і відмовитися від батьківських прав, але це все фіктивне. Ми разом. Якби не моя дружина, я не знаю, чи наважилася б я на все це. І хоча навколо все непросто, я щаслива.
Я працюю віддалено, лабаю сайтики для буржуїв, ну і всяке таке. Із замовниками спілкуюся під мутним ніком Infinite, бо кодеру з жіночим ім’ям продатися важче.
Нові друзі є, в основному з ЛГБТ, а старі зв’язки…
Торін, я боюся, що ти не відповіси або видалиш мене з друзів. Хоча чого вже боятися. Я скучила, часто думаю, як ти там. Напиши хоч пару слів, як тобі живеться, а потім роби, як сам знаєш. Бувай. Не минуло і двох місяців, як я нарешті натискаю кнопку «Відправити».
Поділися відвертою історією
