
Мені 27 років. Працюю в рекламній агенції медіапланером. Я гей, хоча ні батьки, ні колеги про це навіть не здогадуються.
На те, щоб ховатися, доводиться витрачати купу зусиль, і я вже на грані. Коли гомофоби кажуть «робіть собі за зачиненими дверима що завгодно, але так, щоб ми цього не бачили», то не уявляють, які дурниці вони говорять.
Ну ок, знімати квартиру можна на двох із другом, бо так дешевше. Можна із тим же другом ходити в кіно і кататися на великах. А сімейні фотки на робочих столах, а питання про те, хто як провів вихідні і хто з ким їде у відпустку — як тут бути?
Банальні розмови по телефону, хто купує хліб чи о котрій ми зустрінемося після роботи в метро, чи що я затримуюся… Cпробуй скажи так, щоб людям навколо не було зрозуміло, з чоловіком чи жінкою ти говориш, видресируй себе постійно перевіряти й обдумувати кожне слово! Уже мовчу про всі ці ваші «люблю-цілую, Зая», які ви, гетеросексуали, спокійно дозволяєте собі в телефонних розмовах. Ви навіть не відстрілююєте, наскільки безсоромно ви виставляєте своє особисте життя напоказ. Тільки б спробував це зробити я.
У нас великий холдинг, і серед бігбосів є гей, він відкритий. Він вважає, що ніякої дискримінації не існує, може собі дозволити так вважати. Його всі нібито поважають, під кожним його постом у соцмережах по кількасот лицемірних лайків від підлеглих та колег. Він не чує, що говорять у нього за спиною, а я чую. Його не звільнять першим при скороченні, не перестануть, гидуючи, вітатися з ним за руку. А я точно знаю, що як тільки відкриюся я, то вилечу тут же, привід знайдуть.
А ще я просто бачу, що коли я зроблю камінаут, то яка б проблема в мене не сталася, всі навколо почнуть пояснювати її моєю гомосексуальністю.
У тебе депресія? Тому що ти гей.
Ти захворів? У всіх геїв нездоровий спосіб життя.
Ти потрапив в аварію? Це тебе Бог покарав за те, що ти гей.
У тебе невдачі на роботі? Тому що всі геї не вміють працювати.
Тебе побили на вулиці? Усі геї провокаційно вдягнуті, і навіть їхня хода викликає агресію.
У тебе відбулася сварка з партнером? Бо всі гомосексуальні сім’ї ненормальні.
Інша справа, коли в тебе гроші і статус — тут усі різко починають тебе поважати таким, як ти є. Виходить, єдиний спосіб — бути керівником холдингу чи ще там ким? Прагнути стати багатим, успішним, Елтоном Джоном, Стівеном Фраєм, Дольче і Габбана в одній особі, або в крайньому разі відомим футболістом чи журналістом — і це все тільки заради того, щоб у тебе не тицяли пальцем і не називали п***сом?
Серед моїх знайомих багато геїв, і я помічаю, як вони стараються бути ідеальними. Мати ідеальне маскулінне тіло, ідеальну стрижку, ідеально добирати одяг, бути суперспортсменами і мегапрофесіоналами. Я не знаю, чи виснажує їх такий спосіб життя, але я не можу постійно щось комусь доводити. А якщо я не хочу лізти на вершину піраміди? Не хочу заробляти всіх грошей світу, не хочу бути ідеальним і геніальним. Я не буду вбивати себе в спортзалі заради таких кубиків на пресі, щоб і натурали заздрили. Мій хлопець мене кохає таким, як я є. І я хочу, щоб світ мене сприймав таким, як я є.
Моєму босу незрівнянно легше, але я все ж таки зроблю камінаут.